БОКАЛ ВИНА - ДУШИ ОЧАРОВАНИЕ
...Лёгкая, приятная музыка, приглушенный свет, спокойная душевная обстановка. Свеча на столе, бутылка хорошего вина. Взявшись за руки, двое молодых людей: парень и девушка, слегка опьянённые прекрасным вкусом доброго вина, с умилением смотрят друг другу в глаза. По телам пробегает сладкая истома и останавливаясь в груди, дарит опъяняющее чувство счастья...
Знакомо вам это чувство?...
Доброжелательный официант подливает в бокалы ещё немного хмельного нектара и незаметно удаляется, оставив вас наедине, пожелав вам приятно провести время...
Многие из нас конечно же не являются зависимыми от алкогольных напитков. Но всё же, наиболее счастливые моменты в жизни человеку свойственно усиливать некоторым количеством алкоголя. Умеренная его доза действительно дарит всё возрастающий восторг в приятной ситуации. Поэтому так популярно использование даже слабоконцентрированных напитков во многих случаях в нашей жизни...
-Ну что, пивка? - дружески улыбнувшись друг другу двое молодых людей берут пару бутылочек янтарного напитка. Встретившись, двое старых друзей зовут третьего - стеклянного джина. Теперь их трое и втройне веселей и радостней.
...Девчёнки! Махнём по шейку? - весело решают нарядно одетые выпускницы - и опять веселье, шутки и радость. Это никто не вправе отнять с нашей жизни. Наш Господь желает предложить нечто другое. Он видит вашу радость и радуется вместе с вами вашим успехам в жизни.
Изначально мир человеческий не знал алкоголя. Первичная энергия радости, подаренная человеку при его сотворении была совершенна, так как человек носит образ Божий и подобен Ему. Попробуем разобраться, в чём дело. Человек, получая радость в душе от какого либо приятного события, ощущает мощный энергетический толчок. Подсознание, стремясь удержать это состояние, предлагает своему хозяину - человеку пути решения. В зависимости от уровня духовного развития сознание предлагает различные варианты. Этой ситуации свойственны искушения. Даже духовно развитой личности предлагаются 'быстрые и приятные' пути достижения. В первую очередь - это 'немного пригубить'. И вот, к примеру, среди всех вариантов приоритетом выбран именно алкоголь. В этот момент личность чуствует приятный энергетический подъём и кратковременную волнующую радость. Важно помнить, что алкоголь в любом виде - это мощный энергетический напиток. Так вот, употребив его в качестве вспомогательного аспекта при радостном событии, человек заменяет первичную совершенную энергию от Бога, на первых порах сильной энергией алкоголя,
отключив тем самым связь с Создателем. Алкоголь же дарит вам радость не даром. Так как его энергия несоизмеримо ограничена, в отличие от безграничной Божьей, она вскоре заканчивается. Но после его краткосрочного действия он заберёт долг,и с процентами в виде слабости и подавленного душевного состояния...
Почувствовав эмоциональный подъём радостной энергии в душе (к примеру, встреча с любимым человеком), не думайте, как усилить его. Поверьте, он усилится сам. Проведите этот вечер без спиртного, не возвращаясь мыслями к сожалению и по окончании встречи вы будете окутаны приятной истомой спокойной усталости. Сравните это чуство с физическими ощущениями после алкогольной встречи и вы однозначно почувствуете разницу и удовольствие.
Обращаясь мыслями к Богу, мы обретаем любящую заботу и поддержку от Него. И чем чаще вы мыслями и сердцем с Ним, тем сильнее ваш дух, который уже не будет требовать от вас подпитки иного уровня. Да прибудет с вами Сила!
Комментарий автора: собственный опыт
--- Авторские права на произведение принадлежат газете "Для ТЕБЯ". Публикация произведения допускается только по согласованию с редакцией газеты.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
