Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Разделение - Лариса Зуйкова Это ст-е было однажды прочитано на поминках, при очень интересных обстоятельствах. У моей подруги умерла мама, которая за два года до смерти успела покаяться, отец же оставался неверующим. Хоронили братья и сестры их церкви, но были также приглашены её бывшие сотрудницы с завода ВЭФ. Верующие сидели за столами без алкоголя, а неверующим отец, естественно, поставил бутылки с выпивкой. Мы, конечно, им много говорили о Боге, потом было прочитано это ст-е и вдруг одна из заводских встала и говорит, так это же прямо как у нас.
Хочется верить, что все эти женщины в своё время придут к Спасителю.
