Чув я, в дитинстві,в старих повір*ях,
В лісних озерах плаває пір*я,
То лебідь-діви їх загубили,
Коли в озерах личенько мили.
Приспів
Ви чарівниці,лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться.
В серце закрались любові чари,
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Людська підступність вас настрахала,
Де ваша зграя? Куди пропала?
Роду людському ви не простили,
Що душі й Землю занапастили.
Приспів.
Ви чарівниці,лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари.
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Я міг би ласку вашу здобути,
Та тільки років не повернути,
Зросли й згубили ваші сліди,
В казці лишились ви назавжди.
Приспів.
Ви чарівниці, лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари.
Я мов, той лебідь плачу без пари.
В просторі часу ми розминулись,
Ви відлетіли й не повернулись,
Серце мені крає печаль.
Лебеді в небі сумно кричать.
Приспів.
Ви чарівниці, лебідь-дівиці.
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари,
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Микола Токарь
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 8468 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Вера от слышания - Чала Вячеслав Поместил суда и этот неуклюжий виршок только лишь из-за скорби моей по тому, как мало нынче народ Божий уделяет времени чтению. В Слове нужно находиться непрестанно, о чем я буду повторять еще и ещё, любыми доступными мне способами.
