Душе, чому ти на користуєшся тим, що дав тобі Господь? А шукаєш того, що Йому противне та тільки шкодить тобі. О, коли зробиш нарешті вибір між цим світом і Богом? Не мовчи! Скажи «Ні!» всьому тому, що віддаляє тебе від Бога!
Важко йти і не піддаватись спокусам цього світу, які мов дорогоцінне каміння манять своїм прекрасним видом. Спокуситись дуже легко, а от відмовитись і пройти поруч навіть не глянувши туди – дуже важко. Чому ж так стається в нашому світі, що навіть християни, які б здавалося мають оминати гріх – потонули у ньому. Він заполонив їх розум та паралізував думки мов наркотик, але цей наркотик вбиває не тіло, а душу.
Народ Божий, Наречена Христа, Церква Господня – подивись на себе! Що ти бачиш? Ти не бачиш нічого! Твої очі закриті пеленою цього світу. В останній час, коли б мала бути на сторожі – ти дрімаєш! Та ось вже чутні кроки Христа, Який йде за своєю Нареченою. А вона на жаль не готова. Не готова встати і піти за Своїм нареченим до дому – в Прекрасне Небо.
Народ Божий – ти весь вимастився гріхами, мов брудом, і не хочеш омитись в святій крові Христа. Тебе так поглинув цей світ, що навіть важко від нього відрізнити! Одяг, манера поведінки та розмови, твої вчинки та захоплення – аж ніяк не назвеш християнськими. Де ж той вогонь, те світло, яке має палати в темряві вказуючи шлях іншим? Жаль, але воно з кожною хвилиною стає все менш яскравим, бо дуже мало тих душ, які справді всім серцем прагнуть до Бога та виконують Його волю. Чому ж так? Що сталося з тобою Церкво? Чому крила твоєї молитви та віри опустились в благословенний Богом час?
Тішить лиш те, що є ще християни, які стоять в проломі – на колінах за народ, що відходить від свого Спаса. А чи часто ти душе схиляєш коліна, для розмови з Богом? Чи тобі набагато цінніше поклоніння іншому богові – тому, що стоїть на самому видному місці у твоєму домі, та забирає весь твій вільний час. Моє серце плаче, що ти проміняв Бога на ідола, та продовжуєш йому поклонятися, навіть після покаяння. Та що після покаяння, навіть після того, як ти став членом церкви і дав обіцянку служити Богу доброю совістю.
Буваючи на служінні все рідше, бо, як кажеш, що дуже зайнятий – ти все частіше проводиш час біля голубого екрану телевізора або ж біля комп’ютера, мандруючи просторами всесвітньої павутини. Захопливі фільми та незбагнені можливості інтернету, шокують своєю гріховністю, яка особливо цікавить молодь, християнську молодь.
Соціальні мережі – стають життям молодих хлопців та дівчат, які шукають собі пригод та великих проблем у подальшому житті. Впасти у гріх – легко, а от вийти з нього сухим та чистим – неможливо!
Скільки в цьому світі речей, що мов наркотик, захоплюють тіло та вбивають душу. Та найгірше, що в них погрузли не тільки рядові члени церкви, а й ті, хто стоять за штурвалом та направляють народ Божий на вірні шляхи. Чому цей світ сповнений гріха, який проник туди, де його мало б не бути – у Церкву Господню?! Чому час миру та спокою, став часом розпусти – навіть у Церкві?
Наречена Христа – омийся кров’ю Ісуса Христа, та готуйся до зустрічі з Ним, а не спи оповившись гріхом! Шукай Бога там, де Він є, а не там, де панує гріх, що вбиває душі людей!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Симфония Любви - Христиана И. В 2001 году Господь повёл нас троих в Свои откровения. Мы встречались у меня дома. И цель наших встреч – Искать Его Лица. Через некоторое время Он чётко начал обращаться к нам в откровениях, сновидениях, через Своё Слово и через общение с нами.
http://www.hristiana.zp.ua
В 2004 г. Господь Сказал: «Пиши книгу. Эта книга будет о Любви. Вы должны собираться вместе, и Я буду вести вас в Духе Святом. Это будет прекрасное время общения со Мной. Эта "Симфония Любви" откроет двери сердец многих людей к принятию Моей Любви (От.3:20). Всё человечество ожидает Откровения о Моей Любви (Рим.8:19). Автор Книги - Дух Святой».
Когда мы с Господом, писали эту книгу, Бог перекраивал нас, наши души. Не столько мы писали книгу, как Господь писал нас. Горы наших твердынь разрушались. Наш недостаток знаний Его - наша пустота наполнялась Господом. Как я уже говорила нас было трое и Дух Святой. Каждый записывал свои Откровения, а потом вносили их в компьютер. Сначала мы хотели свои Откровения записать по отдельности, как кому Давал Господь, но потом увидели, что все Откровения надо записывать как единое целое, потому что все Откровения переплетаются и соединяются друг с другом Господом в одно целое!
Во время наших встреч и поисков Бога – т. е. во время «Общения Духа Святого» наш разум постепенно преображался Господом. Господь напоминал нам все Свои Откровения и Его Слово, и дополнял недостаток Его знания в нашем разуме недостающими Его Откровениями, чтобы дополнить наши познания Его Любви к нам.
Мы делали свои шаги веры и познавали Его нелицемерную к нам Любовь, Его долготерпение в обучении нас, Его Веру и Надежду на нас. Господь сказал: - «Каждое Откровение очень важно. Вы должны вернуться ко всем Моим Откровениям. Когда будете писать, жаждите быть Водимыми Духом Святым и Я помогу вам соединить все Мои Откровения. Научитесь всё это соединять по Духу. Я буду вести вас в этом. Эту книгу вы должны написать как можно скорее. Если вы будете уповать на Моё водительство, у вас всё получится. Делайте так, как Я говорю. Я Буду говорить что писать и как. Это Я буду трудиться через вас. Поторопитесь с этим Словом. При этом вы учитесь вникать в свой дух, в себя. Через это Слово вы также учитесь общаться со Мной».
