Перед тобой в долгу я неоплаченном.
Чем можно заплатить за смерть Твою
И сколько стоят все Твои страдания,
Когда Ты умирал за жизнь мою?
А на руках Иисуса всё написано,
Там раны от гвоздей так глубоки
И вся спина плетями так исписана,
Венец терновый исколол виски.
Прости меня, Господь, что очень часто я
Тревожу Твои раны на руках.
К Тебе стремится сердце и душа моя,
Любовь лишь вижу я в твоих глазах.
В Твоих глазах ни тени осуждения.
Любовь Твоя, Отец, меня нашла.
Ты знаешь, Боже, как хотел бы я
Людей побольше чтоб она спасла.
Молю, Господь, дай сил, чтоб честно пронести
Тот крест, который взял я на пути.
Не растерять всю совесть, где бы я ни был,
Чтоб Твои раны я всегда ценил.
Игорь Киселёв,
г.Дзержинск, Беларусь
Я христианин более 20-ти лет. Служил в Афганистане и там обратился к Богу. Он спас меня и изменил мою жизнь . Теперь служу Eму всем тем , что дал мне Иисус. e-mail автора:k-samson@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 13508 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Сердце не знает ... - Николай Зимин Зимняя дорога
Предо мной лежит .
Горечи тревога
Сердце теребит .
Бедное , страдая ,
Не хотит принять ,
Что любовь земная
Может предавать .
